В дворі мого будинку №22 по вул. Писаревського, почувши жваву політичну розмову мою та моїх друзів, до нас підійшли двоє чоловіків і один з них простяг агітаційну листівку. Це був мій опонент – директор АТП-1 пан Шаміс. Сказав що він хазяїн, створив робочі місця і що його маршрут №32. Плавно перейшов з гарної української… на російську мову. Не з першого разу зізнався що він кандидат від “Регіонів”, але не член партії. І почав задушевно розповідати що такий закон і інакше не можна. На моє запитання, чи не можна було обрати будь-яку іншу з 40 партій той сказав що “ні”. Ніби з іншими партіями щось не так і ніхто не хоче його брати, а от з Регіонами все добре. І продовжував нас агітувати голосувати за нього. Йому порада – своїх опонентів треба знати в обличчя ))).

Загалом я не проти конкуренції, на жаль я бачу роботу лише антиукраїнських кандидатів. Окремо хочеться відмітити “долю” Теремнівських озер в програмах опонентів:

Соломко (Сильна Україна): “3. Створення зони масового відпочинку на березі Теремнівських озер.”
Шаміс (Партія Регіонів): “Створення рекреаційної зони на території Теремнівських озер насамперед передбачає зміну статусу цієї охоронної зони. Це дасть не лише провести очисні роботи водойм нашого мікрорайону, а й перетворити їх на із важливих екологічно чистих рекреаційних зон нашого міста.”

Обидва живуть десь в с.Ліпіни, і їх не буде турбувати п’яний крик серед ночі, коли окремі відпочиваючі співають галасливих пісень чи то просто лаються, повертаючись з озер на підпитку, і проходять увесь мікрорайон. Крім того, якраз саме зараз вода у Теремнівських озерах стала дуже чистою. Потрібно частіше знаходити різні “палочки” в озерах міста, таким чином давати їм, озерам,  відпочивати від нас – людей.

Цікаво слухати всю цю полеміку. На відміну від балакунів опонентів, я приймаю участь у неформальній організації “Паркова варта”. Ми збираємося, аналізуємо яка наразі  з “зелених зон” міста є найбрудніша, тоді ми оголошуємо дату прибирання серед місцевих мешканців і йдемо прибирати. Збираємо пляшки та сміття, які відразу сортуємо згодом відправляємо на переробку. Без партійних гасел і зайвого пафосу – лише кілька фото на пам’ять.